Науковці НУХТ, зокрема викладачі кафедри харчової хімії, професор Анатолій Салюк та аспірант Євген Шаповалов, взяли участь у роботі інтернет-сесії спільного українсько-австрійського науково-дослідного проекту “Способи переробки біомаси ціаней, що викликають цвітіння водойм”. Проект отримав фінансування завдяки співпраці Міністерства освіти і науки України та Федерального Міністерства науки, досліджень і економіки Республіки Австрія. Так, вчені запропонували спосіб переробки синьо-зелених водоростей - ціаней, що поширені у водосховищах дніпровського каскаду. Отримані внаслідок цього продукти можна конвертувати в дешевий метан та добрива для фермерських господарств. Важливо також, що можна буде впровадити дешеве виробництво біогазу і трансформувати його в електроенергію.

Почесний професор Володимир Миколайович Іванов представив сучасні наукові досягнення в галузі екологічної біотехнології а також розповів про особливості біотрансформації речовин. Важливою частиною доповіді почесного професора був опис наукових робіт, присвячених оптимізації технології отримання та використання мікроводоростей spirulina platensis, а також про вирішення технологічних проблем утилізації тваринних відходів.

Детально продовжив доповідь англійською мовою про утилізацію тваринних відходів аспірант Шаповалов Євгеній. Він представив інноваційну технологію зменшення інгібуючого впливу амонію в процесі метанової ферментації курячого посліду.

Також представив свої дослідження доцент кафедри екологічного контролю Андрій Котинський. Він розповів про розроблення технології, що дозволяє одержувати біомасу спіруліни зі значним вмістом органічно- зв’язаного йоду.

Одержана згідно розробленої технології йодована біомаса спіруліни характеризується підвищеним вмістом йоду до 5,0 … 5,6 мг та фікоціаніну до 200 … 230 мг на 1 г сухої біомаси і може бути використана в якості джерела легкозасвоюваного органічно-зв’язаного йоду та фікоціаніну при виробництві препаратів лікувально-профілактичної дії, а також при виробництві харчових добавок, збагачених йодом, фікоціаніном, вітамінами, мікроелементами, поліненасиченими жирними кислотами, тощо.

Досліджено вплив гліцину на інтенсивність фотосинтетичних процесів ціанобактерії Spirulina platensis. Встановлено, що гліцин призводить до фрагментації трихом ціанобактерії, що призводить до інтенсифікації росту спіруліни і відповідно до збільшення її продуктивності, внаслідок збільшення кількості трихом з невеликою кількістю клітин, які швидко ростуть.

Тема подальшої роботи: «Біосинтез та роль вторинних метаболітів у захисних реакціях ціанобактерії Spirulina platensis за стресових умов культивування». Метою цієї роботи є одержання біомаси спіруліни з підвищеним вмістом антиоксидантних речовин шляхом зміни фізико- хімічних умов культивування.

Наразі науковці оформлюють остаточні результати проекту та планують подачу заявки на конкурс проектів Горизонт-2020.