Сучасний аграрний сектор України потребує великих обсягів комплексних мінеральних добрив, і у першу чергу, NPK-добрив. Через те, що вітчизняні промислові потужності не випускають необхідну кількість таких добрив, їх імпортують із за кордону.

На цукрових заводах України в процесі виробництва цукру утворюється промисловий відхід ― карбонатний осад (дефекат) у кількості ~8–12 % від маси переробленого буряка. Переважна частина маси дефекату залишається у непереробленому вигляді, для чого використовуються значні площі полів зберігання, чим створюється екологічна загроза. Осад містить у своєму складі кальцій карбонат, оксидні сполуки калію, магнію, фосфору, органічні речовини та ін. домішки.

Упродовж тривалого часу значну масу карбонатного осаду використовували без його обробки хімічними речовинами безпосередньо внесенням на поверхню ґрунтів під оранку з метою розкислення та збагачення поживними речовинами. Це помітно підвищувало врожайність зернових культур та коренеплодів. Ще кращі показники підвищення врожайності були одержані у випадку застосування сумішей цього осаду з промисловими NPK-добривами. Проблема одержання NPK-добрив із самого дефекату не досліджена. У зв’язку з цим, розробка азотно-фосфорно-калійного добрива (NPK-добрива) на основі відходу цукрового виробництва є одним із основних напрямків наукових досліджень кафедри харчової хімії.

Взаємодія карбонатного осаду з фосфатною кислотою має практичне значення, а дослідження цього питання є актуальним напрямом, оскільки забезпечує можливість одержання NPK-добрив з використанням місцевих сировинних ресурсів, наприклад, таких мінералів, як сильвініт, бішофіт і деяких інших.

​ Наукові дослідження взаємодії карбонатного осаду з окремими кислотними оксидами, які можуть утворювати при нагріванні таких сумішей оксидні матеріали, які мають практичне значення для металургії у випадку одержання спеціальних сталей, легованих молібденом або вольфрамом виконує к.х.н. доц. кафедри харчової хімії Фоменко В.В.

Карбонатний осад може бути також основою для таких домішок пролонгованої дії як амоніймагній фосфат або каліймагній фосфат, що можуть адсорбувати йони радіоактивних ізотопів 137Cs і 90Sr, дослідженням цього напрямку займаються к.х.н., доц. Кроніковський О.І. та ст. лаб. Петренко Т.В.

Розробка азотно-фосфорно-калійного добрива із дефекату актуальна для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та утилізації дефекату, як відходу цукрового виробництва.

Потенційними замовниками NPK-добрив є підприємства агропромислового комплексу, а виробниками – вітчизняні заводи.

Впровадження даного NPK-добрива у виробництво забезпечить промисловий та соціальний ефекти.

Наукові дослідження проводяться спільно із співробітниками Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАНУ (д.х.н., г.н.с. Самчуком А.І. та к.х.н., н.с. Красюк О.П.), Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАНУ (пров. інж. Пищаєм І.Я.), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (к.ф.-м.н., асист. Лазаренком М.М.), Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАНУ ( пров. інж. Хоменком Б.С.), Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ (д.біол. н., проф., академік НААН України, зам. директора з наук. роботи Гаврилюком М.М. та зав. лаб. Аникієнком М.М.).