Кафедра харчової хімії була створена влітку 2017 року за наказом ректора Національного університету харчових технологій № 62 від 22 травня 2017 року на базі кафедр органічної хімії, загальної і неорганічної хімії, аналітичної хімії, фізичної і колоїдної хімії, а також кафедри біохімії, у складі яких роками працювали видатні вчені і висококваліфіковані фахівці, що зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної як хімічної, так і харчової науки. Тому історія кафедри харчової хімії – це історія становлення хімічних кафедр нашого університету.

У 1930 р., в рік заснування Київського інституту цукрової промисловості була створена перша хімічна кафедра, яка мала назву кафедри фізичної, колоїдної та аналітичної хімії. Першим завідувачем кафедри був Архипович Олександр Георгійович - відомий вчений у галузі фізико-хімічних та колоїдно-хімічних процесів цукрового виробництва, доктор хімічних наук, професор, автор перших робіт про застосування електрохімічних процесів для очищення соку у виробництві цукру.

У довоєнні роки (1934-1937) кафедрою завідував доктор хімічних наук, професор Кудра Онуфрій Кирилович — видатний вчений в галузі електрохімії дисперсних систем.

У перші повоєнні роки кафедра фізичної, колоїдної та аналітичної хімії була об'єднана з кафедрою загальної та неорганічної хімії. У 1946–1953 роках кафедрою завідував видатний вчений, доктор хімічних наук, професор, академік АН УРСР Думанський Антон Володимирович, якого по праву називають засновником колоїдної хімії у Росії а потім й в СРСР.

З 1953 р. кафедру очолив учень Думанського А. В., доктор хімічних наук, професор, член-кор. АН УРСР Онисим Данилович Куриленко, під керівництвом якого широко розгорнулись дослідження в галузі термодинаміки та гідрофільності дисперсних систем і високомолекулярних сполук.

Згодом відбулося відокремлення у самостійні підрозділи хімічних кафедр. У 1954 році від кафедри в самостійний підрозділ була відокремлена кафедра загальної та неорганічної хімії. У 1965 році була виділена у самостійну структурну одиницю кафедра аналітичної хімії.

КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ТА КОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ, як самостійна адміністративна одиниця Київського технологічного інституту харчової промисловості, була створена в 1965 році, а її очільником по 1967 рік був член-кор. АН УРСР Куриленко О. Д.

Серед напрямків наукової роботи кафедри фізичної та колоїдної хімії було вивчення колоїдних розчинів, у тому числі розчинів високомолекулярних сполук, вивчення закономірностей впливу електричних полів на поведінку гетерогенних колоїдних систем; дослідження у галузі термодинаміки та гідрофільності дисперсних систем і високомолекулярних сполук; дестабілізація модельних та практично важливих дисперсій за допомогою флокулянтів; розробка методів одержання перспективних іонообмінних смол й дослідження їх гідрофільності та іонообмінних характеристик; дослідження термодинамічних та фізико-хімічних властивостей тугоплавких сполук та композиційних матеріалів; фізична хімія харчових продуктів та технологій їх використання; розробка ресурсозберігаючих технологій крохмалю та крохмалепродуктів; фізико-хімічні властивості харчових продуктів та технології їх використання; вивчення взаємозв’язку складу, структури та властивостей у функціональних матеріалах різної природи.

За час існування кафедри співробітниками опубліковано понад 700 наукових праць і одержано 40 авторських свідоцтв та патентів на винахід, підготовлено 21 кандидатів наук. Співробітники кафедри брали участь у роботі понад 20 міжнародних форумів та конференцій з науки та техніки у Москві, Санкт-Петербурзі, Львові, Одесі, Новосибірську, Тамбові, Анапі, Красноярську, Мінську, Алма-Аті, Черкасах, Тбілісі, Ризі, Ужгороді, а також у Австрії, Болгарії, Канаді, Швеції та ін.

КАФЕДРУ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ після її відокремлення в окрему структурну одиницю в 1954 р. очолив доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, лауреат державної премії 1986 р. Іван Арсентійович Шека. Під його керівництвом на кафедрі було започатковано напрямок наукових досліджень у сфері координаційної хімії. В подальшому дослідження синтезу та вивчення фізико-хімічних властивостей координаційних сполук d-металічних елементів з органічними лігандами – аналогами природних речовин - проводились під керівництвом канд. хім наук, проф. Марії Василівни Артеменко. Поряд з цим напрямком на кафедрі також проводились дослідження: по одержанню і подальшому промисловому застосуванню технологічних мастил, вилучених з відходів харчової промисловості; синтез та фізико-хімічний аналіз оксигеновмісних матеріалів для вирішення проблем екології; розроблялися методики визначення автентичності харчових продуктів та їх збагачення мікронутрієнтами. Загалом було одержано понад 200 нових сполук, які представляють інтерес для медицини, електроніки, нанотехнологій та інших галузей. Останнім часом на кафедрі велися розробки основи технології переробки дефекату цукрового виробництва. За час існування кафедри загальної і неорганічної хімії її співробітниками опубліковано понад 800 наукових праць, одержано десятки авторських свідоцтв та патентів на винаходи, підготовлено 9 кандидатів наук, захищено 1 докторську дисертацію.

КАФЕДРУ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ після її відокремлення в самостійний підрозділ в 1965 році очолив кандидат хімічних наук, професор Орловський Сергій Тимофійович (1965 – 1976). До складу кафедри увійшли сім викладачів. У подальшому колектив кафедри поповнювався новими кваліфікованими кадрами. Вперше в Україні у навчальний процес були введені напівмікро-аналіз і краплинні реакції. У 1969 році на кафедрі аналітичної хімії було організовано лабораторію інструментальних методів аналізу. Протягом років на кафедрі працювали висококваліфіковані фахівці. Діяльність кафедри аналітичної хімії охоплювала як навчально-методичну, так і науково-дослідну роботу. Серед напрямків наукової роботи кафедри було вивчення процесів комплексоутвореня до застосування внутрішньо комплексних сполук у колориметрії; металоіндикаторний метод вивчення комплексних сполук у розчині; розвиток фотометричного аналізу та хімії комплексних сполук; вивчення комплексів металів з N–, P–, S–вмісними органічними реагентами в розчині, твердій фазі, їх аналітичне застосування для аналізу об’єктів харчової та хімічної технологій, біотехнології та довкілля; застосування органічних реагентів у аналітичній хімії. Було започатковано новий напрямок в аналізі харчових продуктів – застосування фотометричних реагентів, іммобілізованих на полімерних іонообмінниках, для визначення мікрокількостей металів шляхом одержання прозорого твердофазного концентрату.

Роботи кафедри було представлено на міжнародних конференціях в Японії, Бельгії, Польщі, Болгарії. За 1965–2014 р.р. співробітниками кафедри аналітичної хімії захищено дві докторські та 12 кандидатських дисертацій, а також видано 3 монографії, 1 підручник, 7 навчальних посібників, понад 100 методичних рекомендацій, загалом понад 170 робіт у фахових виданнях. Міжнародні зв’язки кафедри знайшли своє відбиття у доповідях на міжнародних конференціях різного рівня (Болгарія, 1971 і 1976 рр.; Японія, 1972 р.; Польща, 1974 р.; Чехословаччина, 1978 р.).

КАФЕДРА ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ започаткована у 1930 році і її першим очільником став професор Оскерко А.Ф (1930-1934 рр.). У 1950 році відбулася реорганізація кафедри органічної хімії. В результаті була створена об’єднана кафедра органічної хімії, біохімії і мікробіології, яка в такому складі функціонувала до 1963 року. У період 1968-1969 рр. при кафедрі була відкрита аспірантура й зараховані перші аспіранти, які після захисту дисертаційних робіт в області гетероциклічних сполук були залучені до викладацької роботи. Серед напрямків наукової роботи кафедри було дослідження вихідної сировини для цукрового виробництва і продуктів її переробки, вивчення властивостей вуглеводів, застосування електродіалізу іонітовими мембранами для очищення напівпродуктів цукрового виробництва, розроблення технологій інулінвмісних продуктів харчування на основі інулінвмісної сировини, синтез та дослідження біологічно активних речовин на основі нітрогено- та оксигеновмісних гетероциклів.

За 1930–2017 р.р. співробітниками кафедри органічної хімії захищено 10 кандидатських та 4 докторських дисертацій, а також видано 6 підручників та 3 монографії.

Очевидним є той факт, що за всі роки своєї діяльності хімічні кафедри Національного університету харчових технологій зробили вагомий внесок не лише у розвиток теоретичних основ харчових технологій, а й вітчизняної хімічної науки в цілому. Але головне завдання викладача – це забезпечення високої якості освіти та виховання студентів. Саме на таких позиціях завжди стоять викладачі Національного університету харчових технологій. Не перерахувати тієї кількості студентів, які одержали хімічну підготовку в нашому університеті. Деякі з них стали вченими-хіміками, іншим - одержані хімічні знання допомагають в їх професійній діяльності.

Наразі кращі традиції хімічних кафедр продовжують науково-педагогічні працівники кафедри харчової хімії.